Маленький острів, загублений в Атлантичному океані, став останнім притулком Наполеона. Ті п'ять з половиною років, які він провів тут (1815—1821), можна назвати часом згасання і повільної агонії великої людини, яка вбивається нескінченними і здебільшого безглуздими причіпками англійських тюремників і самою природою цього похмурого острова — Скелі, як називали його французи. Чи хтось зміг би краще розповісти про життя Наполеона та інших мешканців острова, ніж Жільбер Мартіно — людина, яка протягом сорока років обіймала посаду хранителя Французьких володінь на Святій Єлені і зібрала безцінний матеріал про останні роки життя Імператора французів та його оточення. /p>