Існують різні способи виходу зі стану горя, безвиході, депресії. Одні покірно схиляють голови і волають своє існування, змирившись з тим, що нічого не поробиш, інші поступово спиваються, треті надягають чорні хустки і йдуть у монастир, четверті, затиснувши серце в кулак, продовжують жити і боротися, не усвідомлюючи того, що серце може розірватися від невиплесненого болю. Автор цієї книги – Ольга Тихоплав-Волкова – пішла іншим шляхом. Смерть коханого чоловіка спонукала її до духовного подвигу, до внутрішнього переродження. Щиро і щиро описуючи свої пошуки та метання, вона вказує шлях іншим людям, які опинилися в подібній ситуації.