Людина може звикнути до всього. Навіть до того, що вона вже не людина. Ставши водяним, і прийнявши це, Захар почав освоювати господарство, що дісталося йому. А що? Води багато, майна під нею теж вистачає. Та й істот кумедних довкола достатньо. А якщо вважати те, що в нього в підсинених цілих дві русалки, і піщана пери — життя взагалі стає веселим і непередбачуваним. Ну і люди, куди подінешся, коли зв'язався з ними? Адже сам упрягся, самому й потягти. Так що крутиться водяний, як білка в колесі. І начебто в нього поступово починає виходити…