Сьомий «Г», насамперед дружний та спокійний, розділився на угруповання. У першій – «азербайджанці», у другій – «вірмени», у третій – інші: росіяни, татари, євреї, грузини. Одна учениця не примикає ні до кого: російське ім'я, мамине вірменське прізвище, тато-азербайджанець – все це робить Світлану Аванесову чужою у будь-якій компанії. Чому національність раптом стала такою важливою, героїня повісті «Червоні, жовті, сині» зрозуміти не в змозі – решті ж, і дітям, і дорослим, ніби зовсім не потрібна відповідь. Вірмено-азербайджанський конфлікт змушує сім'ю розділитися, Світлана з мамою переїжджають з Баку до Єревану – щоб там знову виявитися «не такими». Вона охоплює кілька епох: повоєнні роки, коли хлопчаки завойовували повагу у дворі силою, сміливістю та футбольною майстерністю; кінець 1980-х років, коли закінчення прізвища і форма носа відразу стали найважливішими; сучасність, коли пережитий конфлікт віддається тупим болем, а багато свідків залишилися лише на потьмянілих фотографіях. Маргарет Манукян підлітком покинула рідну Баку, а потім і Росію – і через роки, живучи в Нью-Йорку, згадує поворотний момент життя. «Я нікого не забула, я всіх пам'ятаю і дуже люблю», - ні відстані, ні національність не можуть бути перешкодою її почуттям. Історія конфлікту навколо Нагірного Карабаху - рідкісна тема в російській, тим більше підлітковій літературі. Марії Мартіросової вдається знайти точні слова, щоб описати всю глибину трагедії, що роз'єднала два народи, але при цьому залишити осторонь політику та моралізацію. Головне для автора – люди, незворотність їхніх вчинків та висловлених слів. Перше видання «Фотографій на згадку» отримало премію ім. А.Гайдара і потрапило до безлічі списків: лонг-листи премій І.П.Бєлкіна та BabуНОС, шорт-лист премії ім. Л. Толстого «Ясна Поляна», а також список видатних дитячих книг світу «Білі ворони», що складається Мюнхенською міжнародною дитячою бібліотекою. Дві повісті разом – ніби починаючий забуватися епос, що не належить жодній окремій нації – але всім націям одразу. Збірку «Червоні, жовті, сині» доповнено атмосферними ілюстраціями Тетяни Сугачкової, дипломанта конкурсів «Образ книги-2014», «Nami Concours 2015» та інших: старий Баку оживає на них тихим, мирним та затишним містом – таким хоче затишним Марієм.