СРСР і НАТО, Росія та Лівія, в'язниця і війна, честь і підлість, любов і ненависть… «Він відчув у собі необхідність написати Любе. Написати їй саме сьогодні, до того, як усе буде закінчено. Було вже далеко за північ, а на папір лягали якісь банальні і, мабуть, фальшиві слова, Віталік шукав і не міг знайти тих потрібних слів, які він хотів сказати Любі в ніч перед тим, як усе буде скінчено. Він мусолив ручку і згадував все своє життя з моменту приходу в опозицію і до арешту, шукав слова, здавалося, знаходив, але знову відкидав… „Життя — не вибірковий бюлетень, і ніхто ніколи не зможе прибрати з твого життя графу „проти всіх“, звичайно, поки ти сама цього не захочеш…“ „Життя — не вибірковий бюлетень…“ Це були саме ті слова, які він намагався знайти всю ніч і нарешті знайшов. Тепер він міг би ще довго розвивати цю думку, і пасти в ручці ще було багато, але закінчувався списаний зошит, і ніч теж закінчувалася…»