Антуан де Лавуазьє вважається засновником сучасної хімії. 1789-го, у рік взяття Бастилії, він сформулював закон збереження маси, після чого середньовічна алхімія поступилася місцем нової науці — хімії. Незадовго до цього Лавуазьє відкрив найважливіший для життя елемент — кисень, а через кілька років запропонував десяткову метричну систему. Він був не лише вченим, а й невтомним громадським реформатором, який вважав, що сучасна держава має керуватися розумом, а її багатство — ґрунтуватися на загальній освіті та науці. Державна діяльність Лавуазьє закінчилася революційним трибуналом, за рішенням якого його стратили на тій же площі, де був гільйотинований Людовик XVI.