Це був час містичних течій, масонських лож, міжконфесійного християнства, Священного союзу, Вітчизняної війни, декабристів, Пушкіна та розквіту російської поезії. Тоді формувалася російська душа XIX століття, її емоційне життя. Центральне місце у цій епосі займала постать російського царя Олександра I, якого Микола Бердяєв називав «російським інтелігентом на троні». Але в той же час це була людина, над якою завжди висіла підозра в найстрашнішому гріху - батьковбивство ... Не тільки життя, а й смерть Олександра I - загадка для майбутніх поколінь. Народна чутка про його кончину перетворилася на легенду, достовірність якої намагається з'ясувати знаменитий французький історик Анрі Труайя.