Микита Сергійович Хрущов вважається у нас одним із найбільш ексцентричних глав СРСР. Йому нагадують повальне нав'язування посадок кукурудзи від Чорного моря до Білого, погром художників-авангардистів, Карибська криза, яка поставила мир на межу ядерної війни, черевиків, яким він стукав по столу на асамблеї ООН. Мабуть, багато чого в його житті було придумано чи зрозуміло неправильно. Наприклад, злощасна кукурудза, яку він після поїздки до США і відвідування кукурудзяних полів Гарста, вражений, велів садити від південних широт до Полярного кола. Насправді не звелів. Просто в ті роки гуляла країною ще луна сталінської дисципліни, за якої будь-яке розпорядження вождя сприймалося, як керівництво до беззаперечної дії. А Хрущов, побачивши кукурудзяне багатство, просто подумав, що це одна з можливостей допомогти країні, яка й так ледь вибралася з повоєнного голоду. Він щиро мріяв побудувати комунізм. І навіть називав терміни – вісімдесяті роки. Він же дав людям житло, ті самі «хрущовки», що живі й досі. При ньому злетів Гагарін. І головне, була в його житті справа, яка переважила всі його вчинки та провини, і повернула історію країни: викриття культу особи Сталіна та повернення доброго імені сотням і сотням тисяч незаконно репресованих радянських людей.