Російський історик Микола Павлович Барсов (1839–1899) присвятив свою працю географії початкового періоду російської історії (IX–XIV ст.), слов'янським народам, їхнім сусідам, а також територіям, на яких вони жили і які обживали та освоювали. Вперше книга була видана у Варшаві в 1873. За надзвичайно цінний внесок у науку Петербурзький університет удостоїв Н. П. Барсова ступеня магістра російської історії. Він отримав за цю працю Уваровську премію. У книзі міститься найбагатший фактичний матеріал. За основу вчений взяв Початковий літопис як географічне джерело. Він описує той світ, який був відомий літописцеві. Розглядає реальні географічні об'єкти від Варязького моря до Чорноморського басейну, від Східноєвропейської рівнини до Уральського хребта. Приділяє увагу значенню річок та морів для проживання та пересування людей. Книга буде цікава всім любителям давньої історії Вітчизни.