Ця книга - не записки геолога і не щоденники. Це спогади про роки, прожиті на Колимі, про подвижницьку працю людини, яка прибула сюди на пароплаві «Фелікс Дзержинський» 30 жовтня 1938 року. Молоду людину, яка уклала договір з трестом «Дальбуд» і пропрацювала в геологорозвідці чверть століття на руднику імені Лазо, на сумно відомому Бутугичагу, Берелеху, Колимі, Іганджі, в Усть-Омчузі, на Теньці, Кулі, Бахапчі; що відкрив родовища олова і золота, що працював у складі I управління, що займався пошуками урану та торію. Його робота відзначена найвищою нагородою країни - орденом Леніна. Ця книга - не просто мемуари геолога, це спогади, написані мовою, якій може позаздрити професійний літератор. Життя на Колимі постає перед читачем у різноманітті геологічного житія, у непростих людських взаєминах, у деталях побуту, у постійній напрузі від існування у стані неоголошеної війни із ув'язненими, у щоденному подоланні… Десятки геологів: Борис Флеров, Валентин Цареградський, Олексій Васьковський, , Євген Машко, Ізраїль Драбкін, Микола Анікєєв, Володимир Титов… гірники, виконроби, керівники та робітники постають перед нами у цій книзі. І ці образи реальні, наділені людськими рисами, зрозумілі характери цих людей, мотиви їх вчинків…