Єлизавета II зійшла на престол у 1952 році, в непростий повоєнний час, зовсім молодою жінкою, яка нещодавно здобула щастя зі своїм Прекрасним Принцем. З того часу світ змінився до невпізнанності, і королеві знадобилися воістину неабиякі якості, щоб, залишаючись хранителькою традицій, гарантом стабільності для своєї країни і всіх країн Співдружності, йти в ногу з часом. унікальну роль? Яка вона, як проводить час? Як навчалася у процесі роботи спілкуватися з політиками та главами держав, з шахтарями та професорами? Чи не заважає їй незримий кокон взаємодіяти із зовнішнім світом? Якого підходу вона дотримується в керівництві, чи змінився він з часом і якщо так, то як? Як ставиться до власних помилок та прорахунків? До рідних? Як їй вдається зберігати душевну рівновагу та не змінювати принципів? Як, будучи постійно на увазі, вона береже своє приватне життя? Чи не збирається колись зректися престолу на користь старшого сина, принца Чарльза, чи онука, принца Вільяма? Як, вже в поважному віці, спромоглася забезпечити монархії стабільність і життєздатність? . Переклад: Марія Десятова