«Вона прокинулася від щастя, яке переповнило її до країв і почало проситися назовні. Їй наснився Олексій. Тільки чомусь він був не в мундирі, а в нижньому. Вона посміхнулася, завдяки Богові за такий подарунок, звичним рухом намацала під ліжком тапки та легко встала. Довго не могла зрозуміти, що ж змінилося в її дівочій кімнаті. Потім зрозуміла: вона сама. Їй вісімнадцять, і в суботу в Іпатіїв бал. Татко повезе її до Єкатеринбурга залізницею першим класом. На балу Альоша має сказати їй найголовніші слова. Під час вальсу він шепне їй: «На святці…» Це означає – свати приїдуть першим снігом. Якщо вона не згодна, вдасть, що не розчула. Якщо згодна, маємо відповісти «чекатимемо», так вони домовилися. Альоша не знав, якою буде відповідь. А вона ще вчора придумала, що скаже йому французькою: «А тим, мон шер…» То-то він здивується!..»