Ця книга хороша як «популярне введення у предмет жіночого прояву синдрому Аспергера». Якась відправна точка для «нетаких»/ «неправильних» дівчаток/дівчат/жінок, яким, однак, розроблений «чоловіком (Г. Аспергером) для чоловіків при дослідженні хлопчиків» опис синдрому Аспергера (природно, що не враховує (часто травматизує) вплив жіночої гендерної соціалізації) не підходить зовсім чи частково. Сама Руді також є пізнодіагностованою аспі, що означає, що вона на своїй шкурі прожила те, про що пише, вона представляє аспі-жінку як суб'єкта, а не об'єкта опису «розумних вчених». Крім оповідань про своє досвід авторки наводить витримки з інтерв'ю 35 діагностованих жінок-аспі.