Якщо до класичного габітуса філософа традиційно належала стриманість у демонстрації власної приватної сфери, то у XX столітті ставлення філософів та взагалі теоретиків до взаємозв'язку публічного та приватного, до свого приватного життя, до жанру автобіографії стало більш осмисленим та різноманітним. Дана книга показує цю різноманітність на прикладі 25 відомих теоретиків XX століття і досліджує не так співвідношення теорії з приватним існуванням кожного з авторів, скільки її взаємодія з їх уявленнями про автобіографію. У книзі запропоновано цікавий підхід до інтелектуальної історії XX століття, який буде корисним і фахівцю, і студенту, і просто допитливому читачеві.