У першій частині трилогії Макса Пембертона зворушливо та з гумором описуються враження інтерну від першого року роботи в Національній службі охорони здоров'я Великобританії. Юнацький максималізм доктора змінюється відвертим подивом від усвідомлення того, наскільки мало в його справі власне «порятунку життів» і як багато часу йде на заповнення бланків та обмірковування важливих проблем, які не обговорювалися ніде раніше. Наприклад, як відповісти родичу на запитання про те, чи вижив його близький?