«… Їх провели у вітальню. Тільки-но дворецький пішов, як двері знову відчинилися і з'явилася повна дама з безбарвним волоссям. Мері Монтрезор зробила крок до неї, але відразу зупинилася, спритно розігравши здивування: - Як? Але ж це не Емі! Ось досада! - Так, мабуть, - відповіла хрипким голосом товстушка. Потім за місіс Пардонстенджер увійшов величезний чоловік з бульдожою головою і зловісним виразом обличчя. Джорджа ще ніколи не зустрічав більш огидного типу. — І справді дивно! – повторив бульдог глузливо. - Я відразу розкусив вас, панове, і мені зрозуміла ваша гра! Руки вгору! – Він вихопив із кишені величезний револьвер. – Сказано – руки нагору! Белла, обшукай їх! …»