Франсуа Берньє (1620-1688) - французький філософ, лікар і мандрівник, який прожив в Індії майже 9 років (1659-1667). Обіймаючи посаду лікаря при дворі правителя Індії – Великого Могола Ауранзеба, він отримав можливість докладно ознайомитись із громадськими порядками та побутом цієї країни. У 1670–1671 рр., що вийшла вперше. у Парижі книзі він малює картину війни за владу, що розгорнулася під час хвороби колишнього Великого Могола – Шах-Джахана між чотирма його синами та завершилася перемогою Аурангзеба. Але найважливіше, Ф. Берньє у своїй книзі вперше показав докорінну, якісну відмінність суспільного устрою не лише Індії, а й інших країн Сходу, де він теж побував (Сирія, Палестина, Єгипет, Аравія, Персія) від тих соціальних порядків, які існували в Європі і в античну епоху, і в Середньовіччі, і в Новий час. Таким чином, їм фактично був відкритий інший, ніж античний (рабовласницький), феодальний і капіталістичний способи виробництва, антагоністичний спосіб виробництва, який надалі отримав назву «азіатського», і тим самим виділено новий, четвертий основний тип класового суспільства – «азіатське» або "східне" суспільство. Появою книги Ф. Берньє було започатковано обговорення в історичній та філософській науці проблеми «азіатського» способу виробництва та «східного» суспільства, яке не закінчилося й досі. Детальний огляд цієї дискусії дано у вступній статті до цього видання цієї видатної книги.Справжнє видання праці Ф. Берньє на відміну першого російського видання 1936 р. є повним. Пропущені розділи вперше перекладені російською мовою Ю. А. Муравйовим. Книга виходить за редакцією, з новою вступною статтею та примітками Ю. І. Семенова.