Роман Олдінгтона «Дочка полковника» колись вважався одним із зразків скандальності, але тепер, коли тема жіночої чуттєвості давним-давно вже втратила заборонений флер, читачі та критики захоплюються не «сенсаційністю» цього твору, але його щирістю, реалізмом і глибиною психологічної достовірності. Чоловіки загинули на війні, так як же тепер бути молодим жінкам? Вони не хочуть залишатися самотніми. Вони хочуть звичайнісіньких речей — дітей, сім'ю, постільних подружніх радощів. Але... суспільство, яке досі живе за вікторіанськими законами, вважає їх бунтарками і мало не розпусницями, таврує і проклинає...