Поєднання реалізму, що зачаровує достовірністю та психологічною глибиною, з елементами фантастики дозволяє автору вивести текст на той рівень, коли читач, який вважає, що в нього перед очима лише літери, з острахом виявляє, що давно дивиться в дзеркало. Волосся знову доводить, що (за словами критика М. Ремізової) «традиційний російський герой — заручник історії… Волос слідує цим шляхом, дозволяючи — і змушуючи — побачити те, чого не подивишся в репортажах і не віднімаєш у газетних рядках». >