Ювілею перебудови в СРСР присвячується. Ще одна частина мультимедійного фотовидання «Хулігани-80» у форматі I-book присвячена феномену альтернативної моди в період перебудови і першій половині 90-х. дизайнерського шоу з'явилася раптово як хімічна реакція між різними творчими групами андерграунду. Нові модельєри блискавично відвоювали власний простір на рок-сцені, у сквотах та на офіційних подіумах. З початком Перебудови ставлення до представників субкультур поступово змінювалося – від відверто негативного до іронічного та зацікавленого. Але ще досить довго модників з їх дрес-кодом, що викликає, звичайні радянські громадяни сприймали приблизно також як інопланетян. Самодіяльність у сфері моди активно процвітала й у студентському середовищі 1980-х. З лав студентської художньої вольниці в основному і вийшли нові, альтернативні дизайнери. Частина з них орієнтувалася на художників-авангардистів 1920-х, не враховуючи реальну моду і в основному будуючи архітектурні конструкції з нетрадиційних матеріалів на кшталт целофану та поролону. Пригоди художників-авангардистів у рамках модної індустрії, де імена радянських дизайнерів та художників іменами зі світової модної індустрії – таких як Вів'єн Вествуд, Пак Раббан, Жан-Шарль Кастельбажак, Ендрю Логан та Ізабелла Блоу – для всіх учасників цього руху закінчилися по-різному. Кожен вибрав свій шлях. Для багатьох із приходом у Росію західного глянцю та нового застою гламурних нульових історія альтернативної моди завершилася. Одні стали колекціонерами екстравагантних та вінтажних речей, інші повернулися до чистого мистецтва, хтось зміг закріпитись на ринку як дизайнер.