Я вже став забувати, коли це було. І пам'ять все частіше смикає мене, ніби питаючи: а чи було? смолою плотах – бонах, тих самих, підігнаних на буксирах по Сухоні-ріці до берега діловитими річковими речними тягачами «РТ», що неспішно йдуть по чистій воді, з динаміків яких мчало роздольне і гримуче над річкою «Ох, як добре-добре!».