«Книжка ця не стільки навіть про підсумки, скільки про присутність, що спалює, що обпалює, про свідчення істинної творчості. Не стільки про вистави чи фільми, скільки про те приголомшливе здивування, яке на тебе обрушується, поки дивишся, як це робиться, дивишся на вже зроблене, — і водночас можеш реально обговорювати, сперечатися, захоплюватися живою роботою…» Книга Наталії Ісаєвої розповідає про період сценічного життя Анатолія Васильєва з постановки «Амфітріону» у «Комеді Франсез» (2002 рік) та до роботи над «Дау» Іллі Хржановського (2021 рік). Ці двадцять років знаменитий режисер провів у своєрідних творчих «блуканнях» за кордоном після того, як був позбавлений спочатку будівлі Школи драматичного мистецтва, а потім посту художнього керівника театру. Зібрані під однією обкладинкою есеї написані з позиції не просто знавця театрального мистецтва, але близького друга і соратника режисера, тому представляють складний — одночасно професійний та емоційний — погляд на його працю. індійської філософії та релігії, санскритолог, дослідник мистецтва театру, перекладач текстів французького авангарду, праць С. К'єркегора, Х.-Т. Лемана та А. Арто.