За мотивами циклу Артема Кам'янистого «Чітер».

Коли прокидаєшся і не можеш згадати вчорашній день, а потім з жахом усвідомлюєш, що навіть твоє ім'я вкрите мороком – то мимоволі замислюєшся про те, що час припиняти вживати алкоголь. Але коли приходить розуміння, що окрім імені та вчорашнього дня в пам'яті не залишилося зовсім нічого – ось тоді приходить паніка. Можна запитати у оточуючих "хто я?" і скоріше за все тобі дадуть відповідь, але хто сказав, що це буде правдива відповідь? Запитувати треба у тих, хто знає. Але і вони не факт, що дадуть відповідь правдиво. А якщо дадуть відповідь, то тільки перед тим як позбавити тебе життя з тієї простої причини, що ти – черговий фраг, нова білка або просто крихта досвіду. Тобі необхідно вижити. Просто вижити у світі Континенту. Де немає правих та винних. А є лише постійно голодні тварюки та купка імунних, які щомиті борються за життя.