«Шлях до порятунку. Короткий нарис аскетики» Феофана Затворника — одне з найвідоміших настанов щодо морального богослов'я та аскетики. Феофан Затворник так починає «Шлях до спасіння»: «остання мета людини – у спілкуванні з Богом – і шлях до неї: це віра з ходінням у заповідях за допомогою благодаті Божої. Докласти б тільки слово: ось шлях! Іди! Легко сказати: ось шлях, йди! Але як зробити це? Феофан Затворник розрізняв у християнському житті: «три ступеня, які, за їх властивістю, можна назвати так: 1-ю - зверненням до Бога, 2-ю - очищення або самовиправленням, 3-ю - освяченням. На першій людина звертається від темряви до світла, від області сатани до Бога; на другий — очищає храм серця свого від усіх нечистот, щоб прийняти Христа Господа, що прийде до нього; на третій Господь приходить, вселяється в серце і вечеряє з ним. *** Автор книги св. Феофан – надзвичайна людина та плідний письменник. Побувавши викладачем і керівником духовних навчальних закладів, членом Російської Духовної Місії в Єрусалимі, настоятелем російської посольської церкви в Константинополі, єпископом, в 1872 р. Феофан йде в затвор (звідки і його прозвання — Затворник), в якому пробуде до кінця свого 28 років. Втім, сам Феофан Затворник стверджував, що він зачинився «не у видах найсуворішого подвижництва, а у видах безперешкодного книжництва». Відомі слова св. Феофана з цього приводу: «Коли твоя молитва до того зміцниться, що все триматиме тебе в серці перед Богом, тоді в тебе і без затвора буде затвор…» Св. Феофан Затворник не писав спеціально догматичних праць. Основні теми його творів – моральне богослов'я та аскетика. Феофану належить безліч тлумачень Св. Письма. Феофану Затворнику також належить безліч перекладів (насамперед «Добротолюбства») давньохристиянської аскетичної літератури.