На перший погляд, у Софії Станіславівни Пилявської (1911–2000), чудової актриси та сліпуче вродливої жінки, була щаслива доля. Зовсім юною вона зійшла на сцену МХАТу, її вчителями були К.С.Станіславський та В.І.Немирович-Данченко, її любили О.Л.Кніппер-Чехова та родина Булгакових. Публіка захоплювалася її талантом, уряд нагороджував орденами та званнями. Її учні стали визначними акторами. У кіно вона знімалася мало, але глядачі пам'ятають її за фільмами «Змова приречених», «Все залишається людям» та «Покровська брама». Однак це блискуче життя мало свій виворот: обтяжлива, бідність, що старанно приховується; арешт батька у страшному 37-му; загибель улюблених брата та сестри на війні; низка смертей — чоловік, мама, друзі, колеги... А потім настали нові часи, до яких треба було звикати. Але пристосовуватися вона не вміла... Цій книзі, напевно, підійшла б назва «Театральний роман» — якби вона вже не була віддана іншій, тій, що колись читав вголос геніальний автор небагатьом обраним друзям, серед яких була і Софія Станіславівна Пилявська. Але й «Сумна книга» — теж підходяща назва. Тому що, написана жваво та іронічно, ця книга справді дуже сумна. Долі багатьох її героїв склалися дуже трагічно. І, тим не менш, у спогадах С. С. Пілявської немає відчуття безвиході. Воно взагалі не було властиво їй — мужній і благородній жінці, справжній Актрисі. Видавництво дякує за допомогу в роботі над книгою К.С. .  Шнейтер.Дизайн серії Е. Вельчинського.Художник Н. Вельчинська.