Проста і невигадана, ревнива і нелюдська, придушена і недалека, владолюбна і кровожерна, ненаситна і підозріла, яка спочатку перемелює, а потім з пожадливістю з'їдає всіх членів однієї благородної радянської родини, разом з їх майбутнім, надіями, долями і. Розповідь ведеться від імені молодшої з дочок-Даші. Вона була не простою дитиною, Даша почала говорити в одинадцять років. Але всі трагедії дівчинка бачила та пережила нарівні з рештою членів своєї родини. Вона вже виросла і навіть встигла обзавестися своєю родиною та дитиною. Але незважаючи на це, трагічне минуле досі мучить і не хоче відпускати молоду маму. І ось в одну з безсонних ночей, доглядаючи маленьку дочку, Даша, не дивлячись на страх і тривогу, вирішує зануритися в безодню своїх важких спогадів. І через призму чи сну, чи фантазій дівчини, ми поринаємо в містичний, моторошний і водночас чарівний і прекрасний світ її не простого минулого.