Все позаду: і божевільний стрибок з одного світу в інший, і диво вилікування маленької Златки, і судомна втеча з Нью-Китеж-граду від ушкуйника Мурзи, що біситься в безсилій злості, прозваного Вовком. Тепер на новоспеченого мага Микиту Зіміна чекає нудьга в похмурій глушині станції Туманний перевал. Тут можна ловити метеликів на верхотурі в Кроні, де мешкають зубасті жаби та злісні кікімори; їздити в гості до сусіда-барона з милим прізвиськом Головоруб; і гуляти лісом, в якому легко можна натрапити на гримучого лева або єдинорога, габаритами і звичками схожого на слона, що збожеволів. Ліпота, та й годі! Бракує лише романтики. Але це не проблема. Станційного наглядача чекає зустріч із прекрасною незнайомкою, після чого він зрозуміє, що в обох світах немає прекраснішої і небезпечнішої істоти, ніж жінка.