«ОСО – це особлива нарада при міністрі, наркомі ОГПУ, чиїм підписом без суду було відправлено мільйони людей, щоб знайти свою смерть на Далекій Півночі. У кожну особисту справу, картонну папочку, тоненьку, новеньку, було вкладено два документи – витяг з постанови ВЗГ та спецвказівки – про те, що ув'язнений помер повинен використовувати тільки на важких фізичних роботах та помер повинен бути позбавлений можливості користуватися поштово-телеграфним зв'язком – без права листування…»