«…З кожним пройденим кілометром системи управління корабля то збільшували, то зменшували поверхню, звернену назустріч сліпучому енергетичному потоку. Охолоджувальні системи контролювали подачу фреонового гелю до вогнедишних сопла теплообмінників, гасячи надмірну температуру. У розрідженій хмарі, яка огортала корабель, відбувався постійний обмін тепла. Таким чином підтримувалася температура, що забезпечує життєдіяльність екіпажу корабля. Доктор Ганнібал Фріде не звертав уваги на ці тихі звуки, тому що звик до них за своє тримісячне життя на орбіті. Це становило приблизно два сонячні роки, або відстань від Меркурія до Сонця, з огляду на те, що орбіта «Гіперіона» була полярною, а не екваторіальною. Вся увага лікаря була прикута до екрану, що знаходиться перед ним…»