Тільки кохання може здійснити справжнє диво. Навіть у найважчі, жорстокі часи вона дарує людям надію. Навіть тоді, коли світ навколо занурений у темряву і хаос, вона розцвічує його яскравими фарбами, роблячи життя прекрасним. Його можна порівняти з «Ромео та Джульєттою» Шекспіра та «Кохання під час чуми» Габріеля Гарсіа Маркеса. Але світ, описаний Гонзалесом, набагато жорстокіший і трагічніший… Візантія. XII ст. Імператор Мануїл хоче завоювати Венецію. Для цього він має намір заразити молодих венеціанських посланців чумою, а потім відпустити їх додому. І коли у Венеції вибухне епідемія, місто можна буде взяти голими руками. Імператор ще не знає, що один із посланців, Валеріано, любить ту саму жінку, що й він, Мануїл. А отже, заразивши венеціанця, він неминуче наразить на небезпеку свою кохану, Джіованну ді Понте…