Прозаїк Дмитро Ліпскеров незмінно дивує непередбачуваністю своєї творчої поведінки. Його романи "Сорок років Чанчжое", "Леонід обов'язково помре", "Демони в раю", "Простір Готліба", "Кожен капітан - примадонна" неможливо віднести до жодного літературного напряму. Історії, в них розказані, викликають захоплення одних і повне неприйняття інших. Це феєрверк фантазії на межі з божевіллям, але хіба не божевільне саме наше життя? за пацієнта… Але присягаюся: я роблю це, бо не можу не робити». Знак інформаційної продукції 18+