Він прожив довге життя і, вмираючи, чесно відповів на запитання правнучки. Озвучив прохання Богу, в якого не дуже й вірив. Отримав шанс прожити нове життя, зберігши пам'ять та досвід. Сталося так, як він хотів. Навіть нове тіло отримав вік правнучки. Тільки як йому вижити, якщо одноплемінники не вміють робити з глини посуд, не знають про цибулю і все їхнє життя – це битва з постійним почуттям голоду? Він відродився в епосі, коли люди тільки робили перші кроки в землеробстві та скотарстві. Чи зможуть знання та досвід минулого життя допомогти йому у неймовірно важких для виживання умовах?..