Тетяна Олександрівна Аксакова (уроджена Сіверс) (1892–1981) — російська аристократка, дочка статського радника, генеалогу та нумізмату Олександра Олександровича Сіверса. У 1914 році одружилася з Борисом Сергійовичем Аксаковим з роду Аксакових і взяла прізвище чоловіка. Вона прожила важке життя, сповнене поневірянь і втрат: щасливе петербурзьке дитинство і московська юність змінилися в 1935 арештом і вироком до п'яти років заслання, яку вона відбувала в Саратові; 1937 року знову було заарештовано і засуджено до восьми років виправно-трудового табору; 1943-го через хворобу — достроково звільнено і вислано у Вятські Поляни, на Кіровщині, де й почала писати свою хроніку. У 1957 році була повністю реабілітована і в 1967 повернулася до Ленінграда. Померла та похована в Іжевську на Південному цвинтарі, могила втрачена. Її спогади — з кінця дев'ятнадцятого століття до 60-х років двадцятого — один із найкращих зразків нині забутого жанру «сімейної хроніки» і один із найкращих мемуарів про той спочатку безхмарний, а потім грозовий час, в якому Тетяні Олександрівні випало жити. Взагалі, доля «Сімейної хроніки» несе в собі багато незрозумілого. Вона вперше вийшла невеликим тиражем у Парижі, у видавництві «Atheneum», 1988 року. 2005 року — у видавництві «Територія» тиражем 1000 екз., напрочуд маленьким на той час. 2006-го видавництво «Індрік» випустило «Сімейні хроніки» тиражем ще менше — 800 екз. Не дивно, що прочитати цю книгу можна було лише завантаживши її з інтернету.