Повернувшись із війни, я опинився в незнайомому місті, без житла, засобів для існування та перспектив на майбутнє. Тепер у мене є все: друзі, наставник, затишний будинок і навіть трохи грошей… Проблема з перспективами. Чому мене має влаштовувати моє нове життя? І що, чорт забирай, мені з нею робити? Кажуть, у кожній людині є трохи від монстра. Я сподіваюся, в мені залишилося хоч трохи від людини ... "Допущений до нічних екскурсій" - такий вердикт виніс неповторний Алекс, мій безсмертний друг і наставник. Залишилося зрозуміти: мисливцем мені судилося стати, чи жертвою?