Роман відомого сибірського прозаїка Володимира Максимова – вельми незвичайний твір. Це роман-паралель, що складається з двох майже самостійних повістей, і в ньому відразу два головні герої. Але завдяки авторській майстерності обидва вони непомітно поєднуються в єдиний образ, образ істинного сибіряка, який добре знає і любить свій рідний край. Сплавляючись річкою до Татарської протоки, він ночує в невеликому тайговому селі. Там, обстежуючи занедбаний будинок, Вітров знаходить на горищі старий, пошарпаний щоденник якогось Олега Саніна, свого земляка, який жив у 1970-х роках. Вітров забирає щоденник із собою і на привалах та ночівлях читає його. Поступово перед ним відроджується незвичайна і драматична доля Саніна, яка закинула його на Північний Кавказ, за тисячі кілометрів від рідних місць і подарувала йому радість любові до молодої осетинки…