– Ти вважаєш, що ми безвинно страждаємо?! Гаразд, я тобі скажу! Твій батько покинув тору і пішов робити революцію. Мою невістку Естер хвилювало життя пролетарів усіх країн, але не хвилювало життя її хлопчика. Мій син Шимон, це особлива розмова. Але він теж вирішив, що краще служити новій владі, ніж качати чоботи чи шити картузи. У нас що мало було свого горя, своїх єврейських турбот? Навіщо вони влізли до смути? Чому захотіли танцювати на чужому весіллі?