Біографія Ролана Барта (1915–1980), центральної постаті французької думки свого часу, спирається на невидані матеріали (архіви, щоденники, записники), проливаючи світло на його політичні позиції, переконання та уподобання. У ній детально описані теми його робіт, автори, які він захищає, викриті ним міфи, що прославили його полеміки ― ми побачимо, як чуйно він вслухався в мови свого часу. Барт мав незвичайний дар передбачення: ми досі читаємо його, тому що він досліджував території, які нині нами освоєні. Розповідь про його життя допомагає зрозуміти, наскільки послідовним був творчий шлях Барта, де орієнтиром йому служили бажання, незвичайна сприйнятливість до матеріалів, з яких витканий світ, а також недовіра до будь-якого авторитетного дискурсу. Зробивши основою своєї думки фантазм, він перетворив її одночасно на мистецтво та пригоду. Занурення в його життя, форму його існування дозволяє зрозуміти, як Барт писав і як література у нього ставала самим життям.