Спогади Тетяни Олександрівни Правдіної знайомлять читача з середовищем, яке колись здавалося невід'ємною частиною культурного життя в Росії – а тепер вислизає. Це світ старої московської інтелігенції. І написана вона на кшталт застільних розмов, що пам'ятні старшому поколінню. Тетяна Правдіна походить із знаменитої родини промисловців Шустових (освіжіть у пам'яті Буніна та Купріна і зрозумієте, про що мова). Але, на відміну багатьох промисловців після революції, Шустови Росію не покинули. Доля батьків мемуаристки, Тетяни Шустової та Олександра Правдіна, нерозривно пов'язана із трагічними сторінками історії країни. Репресії, табори, важкі воєнні роки – сім'я Правдиних зуміла перенести це не зламавшись. Сама Тетяна Правдіна, сходознавець за освітою, жила та працювала серед тих, хто становив колір московської інтелігенції. Тут і ті, чиї імена стали легендами: Олександр Твардовський та Мстислав Ростропович, Орест Верейський та Ельдар Рязанов, і просто хороші люди, друзі та рідні. І звичайно ж, особливе місце у розповіді відведено Зіновію Юхимовичу Гердту, для глядачів – всенародно визнаному артисту, а для Тетяни Правдіної – коханому чоловікові Зямі. Про все це автор розповідає тим, кого вважає «своїми», з надією, «що своїх багато» .