Літо. Спека. Ось-ось нападуть росіяни. І тільки ми можемо всіх урятувати — Команда. Нас четверо, і ми єдине ціле. Ми вміємо стріляти, ставити пастки, шпигувати та зберігати секрети. Ми готові до війни. Ми чекаємо на неї. Але ми не знали, що Війна розпочнеться у нас вдома, у наших кухнях та наших спальнях. Що не буде вибухів, стрілянини та медалей. Але слава була. Величезна слава. І смерть. Дві смерті ... Дитинство - страшна пора. І немає людей страшніше за дітей. А лицемірство та брехня дорослих робить їх ще безжальним. Вперше про дикість дитинства написав Вільям Голдінг у своєму класичному «Володарі мух». Через півстоліття молодий і амбітний письменник Тобі Літт повертається до цієї теми — на сучасний лад. З граничною серйозністю, під якою ховається їдка іронія, він заманює нас у секретне лігво дитинства. Книга Літта — з тих, які читаєш, гарячково перегортаючи сторінки та шкодуючи лише одне: фінал близький. А фінал виявиться таким несподіваним, що в голові ще довго звучатимуть дивні, хвилюючі та тривожні пісні Тобі Літта, можливо, найталановитішого письменника нового століття.