У справжню книгу знаменитого німецького мислителя Г.В.Ф. Гегеля увійшла його відома праця «Феноменологія духу» та фрагмент твору «Філософія права». «Феноменологію духу» Гегель писав, коли Йєну брали в облогу війська Наполеона, і філософ відчував себе свідком найбільшого перелому в історії людства, переходу від традиційного укладу до всесвітньої сучасності. Але у своїй роботі автор говорить не про навколишній світ, а про неминучу перемогу раціонального принципу, «духу» як загального сенсу історії. У «Філософії права» Гегель звертається до іншої сфери світогляду людини і говорить про те, що право не можна виводити тільки з обов'язку перед суспільством, із почуття справедливості чи звичаїв вирішувати суперечки. Воно є не лише закони та їх тлумачення, а можливість вільно розпорядитися своїм тілом і своїм майном, не відчуваючи приниження ні в побуті, ні у відносинах з іншими людьми. Гегеля можна називати пророком або впливовим політиком, але основні його заслуги лежать в області діалектики, яка стала необхідною частиною формування філософської думки ХІХ століття.