Сліпий пес марить через ліс. Він не бачить нічого в окрузі, не відчуває життя: йде, бо має йти. Відкриває червону пащу над самотнім деревцем: з червоних іклів падає така ж червона крапля, і залишається на траві, а пес стискає щелепи і спалахує вогонь. Спочатку дерево починає тліти, іскра стає все яскравішою і яскравішою, і ось - перед псом вже багаття. Пес йде далі. За його спиною — ціла зграя таких же, сліпих і яскраво-червоних, вони йдуть крізь вогонь, не звертаючи на нього ніякої уваги. А світ загорнув пожежу.