«Музей» – третя п'єса у збірці Євгена Водолазкіна «Сестра чотирьох». «П'єса “Музей” – не історична та не соціальна. Це не “історія”, а, висловлюючись лермонтовською, “історія душі”. Точніше – двох душ. Жанр я визначаю як трагіфарс - але з розвитком дії фарс випаровується, залишається трагедія. Сумна повість у тому, як – по Гоголю – посварилися “два єдині людини, два єдині друга”. Герої – Сталін і Кіров, місце й час дії – СРСР тридцятих років. Я міг би їх назвати, скажімо, Соловйовим і Ларіоновим, але тоді довелося б довго пояснювати, що один – вольовий, а інший – не дуже; я був би радий помістити моїх героїв на Місяць зразка 2020 року, але тоді потрібно було б розповісти, чому в цей момент там склалася така безрадісна атмосфера. Зазвичай, я уникаю писати про історичних осіб, тому що реальний контекст відволікає. Адже йдеться не про конкретних людей, а про людські типи». Євген Водолазкін