1697 рік. У невеликому п'ємонтському селі заарештований Джован Баттіста К'єза — священик, який займався масовими вигнаннями бісів усупереч вказівкам архієпископа. Засудження та подальше зникнення головного героя стають відправним пунктом дослідження, в якому історія окремого життя співвідноситься із загальними теоретичними концепціями, висунутими вченими стосовно XVII століття. Джованні Леві — один із основоположників мікроісторичного підходу — докладно реконструює біографії всіх мешканців села, які залишили документальний слід, і за допомогою цих матеріалів пропонує по-новому витлумачити важливі аспекти європейського життя раннього Нового часу — механізмів функціонування земельного ринку та сімейних стратегій до формування місцевої політичної політичної. прошарку та культурної характеристики протиборчих соціальних груп. Історія Джован Баттисти К'єзи показує, що однією з ключових проблем повсякденного сільського життя при Старому Режимі було збереження нематеріальних цінностей при зміні поколінь: влади, престижу, посад, професійних навичок. На цьому прикладі автор демонструє, як багато визначальних для розвитку суспільства подій трапляються в той момент, коли, на перший погляд, у житті людей нічого не відбувається. Джованні Леві — італійський історик, почесний професор Університету Ка' Фоскарі.