Три місяці тому я влаштувалася на роботу барменом. Але не в звичайний бар, а в гільдію. Так, в гільдію магів. Я не крутий маг, як мої троє гарячих найкращих друзів. Я не чаклун і не алхімік, і навіть не відьма. Я лише людина: розливаю напої як професіонал і не сую свій немагічний ніс у магічні справи. Так чому ж я зараз стою в ритуальному колі чорної магії навпроти повелителя фейрі? Чому позаду мене троє моїх друзів-мага борються за своє життя, а поряд з моїми ногами мандрівна відьма, яку я вирубала вкраденим заклинанням? Хороші запитання. Але перш ніж на них відповісти, мені потрібно переконати дуже розгніваного морського бога не розчавити мене, як козишку. Я майже впевнена, що це не входило до посадових обов'язків бармена.