«…Вітер свіжав, вали розігрувалися сильніше і сильніше – фрегат наш швидко котився темною безоднею океану. Зоря давно вже згасла на краю порожнього небосхилу. Навколо темніло - і тільки вдалині чорніли щогли супутнього нам російського флоту, тільки мерехтіли кораблями ліхтарі, наче зірочки. Я сидів на кормі, на коронаді, і милувався велетенськими валами, які ніби навперейми ганялися за фрегатом, досягали його і з дзюрчанням, з плеском про нього розбивалися…»