У цій книзі аналізується багатогранний феномен фінської військової ефективності під час Зимової війни (1939–1940). Спираючись на широкий спектр первинних і вторинних джерел, Пасі Туунайнен показує, як, зосереджуючись на власних сильних сторонах і протиставляючи їх слабким сторонам супротивника, фіни змогли завдати значних втрат Червоній армії, мінімізуючи власні втрати. Фіни змогли використати свої ресурси для ефективних оперативних цілей і продемонструвати майже весь свій потенціал. Фінська тактика малих загонів використовувала місцевість і арктичні умови, до яких вони були готові, а також формувала згуртовані загони з добре вмотивованих і якісно кращих професійних лідерів і громадянських солдатів, які могли інновувати та адаптуватися. Фінська армія мала високоефективні системи матеріально-технічного забезпечення, підтримки та постачання, які підтримували бойові дії військ.