Як пощастило тим із вас, хто живе у старих будинках-нехай навіть не дуже старих, але просто таких, де ще є вікна з подвійними рамами та широким підвіконням. Скло в таких вікнах у зимові морози заростає блискучими крижаними візерунками - і звична вулиця кудись зникає, наче невідомий чарівник переніс твій будинок у казковий алмазний ліс. Як добре буває, сівши на зручному підвіконні, вдивлятися в далечінь крижаної хащі, вигадувати, з якими кумедними істотами і моторошними чудовиськами можна зустрітися, пустившись по намальованій диханням Зими стежці... Так само любили сидіти на підвіконні твої маленькі дідусі і бабусі … Можливо, Зима ще пам'ятає ті казки, які нашіптувала їм у давнину.