Петро Олексійович Кропоткін (1842–1921) — дивовижна, але в чомусь дуже типова постать російської історії: князь із старовинного роду, що став революціонером, учений-енциклопедист, занурений у політику, анархіст, який різко критикував насильство і «червоний» ». Він прославився як географ і дослідник Півночі, історик і філософ, літературний критик та автор блискучих «Записок революціонера». Тимчасовий уряд пропонував йому посаду міністра, але він відмовився зі словами: «Вважаю ремесло чистильника чобіт чеснішим і кориснішим». У всьому світі ім'я Кропоткіна оточене пошаною, але в Росії до вивчення його особистості та ідей повернулися зовсім недавно. Перша його біографія в серії «ЖЗЛ», написана істориком та географом В'ячеславом Маркіним, є найповнішим життєписом знаменитого теоретика анархізму. Ця книга буде корисна всім, хто цікавиться російською історією та філософією XIX–XX століть.