Як і багатьох героїв Другої світової війни, кар’єра генерала Альберта К. Ведемейєра була значною мірою затьмарена такими відомими діячами, як Маршалл, Паттон, Монтгомері та Бредлі. Спадщина Ведемейєра як головного планувальника вторгнення в день Д сьогодні майже повністю забута, затьмарена політикою та примхливістю людської природи.

Проте під час підготовки Америки до війни Ведемейєр був головним автором «Програма перемоги», яка мобілізувала ресурси США та спрямовувала їх у вирішальні моменти для забезпечення перемоги над Осі. Наприкінці 1930-х років він отримав унікальний досвід навчання за обміном у німецькій Kriegsakademia, нацистському еквіваленті командно-штабної школи Форт-Лівенворт. Як єдиний американець, який був присутній, він, таким чином, був єдиним високопоставленим офіцером у США, який визнав революційну тактику блискавичної війни, коли вона була розв’язана, і знав, як відповісти.

Як участь США в європейській пожежі наблизився, Ведемейєр був узятий під опіку Джорджа С. Маршалла у Вашингтоні. Ведемейєр задумав плани мобілізації США, яка була більшою, ніж реалізована під час Перл-Харбора. Програма перемоги, завершена влітку 1941 року, містила фактичні плани битв і закликала до концентрації сил в Англії для підготовки до раннього вторгнення через Ла-Манш до Франції. Однак, на велике розчарування Ведемейєра (відображаючи розчарування Маршалла), він не був призначений польовим командуванням в ETO після початку вторгнення; Крім того, він зіткнувся з Вінстоном Черчиллем через те, що останній наполягав на акценті на середземноморському театрі в 1943 році.

Можливо, через ворожість Черчилля, Ведемейєра перевели до бірмансько-китайського театру, де через рік він замінить генерала Стілвелла. Зрештою, служба Ведемейєра в азіатському театрі стала набагато значною, хоча й менш відомою. Якби політичний істеблішмент США прислухався до порад Ведемейєра щодо Китаю в 1943-48 роках, можливо, Китай не був би втрачений для комуністів і був би діючим союзником США з самого початку, таким чином усуваючи ймовірність як Кореї, так і Кореї. і війни у В’єтнамі.

Незважаючи на ключову позицію Ведемейєра в суті сучасної історії, його внески були проігноровані в більшості розповідей про Другу світову війну та холодну війну за її межами. У цій роботі ми отримуємо глибокий погляд на далекоглядного мислителя, який допоміг привести союзників до перемоги в їхньому найбільшому випробуванні, але, на жаль, його бачення післявоєнного світу не було враховано.