Давним-давно, коли люди ще не тільки не заселили Новий Світ, а й у Старому тулилися в одній-єдиній зірковій системі на крихітній, малопристосованій для життя планеті, найкращі з них іменувалися лицарями. Доблесні та шляхетні воїни у світлих блискучих латах, безстрашно кидалися вони у бій, щоб відстояти право незаслужено скривдженого, захистити вдовицю та сироту. Щоб здобути славну перемогу або віддати перевагу смерті ганьби. І в перших його лавах незмінно йшли лицарі. З найдавніших часів і дотепер вони є головною опорою роду людського. Так, принаймні, прийнято вважати.